Heifers Market - найкраща худоба у нас
Характеристика генетичних ресурсів тваринництва України

 

13 вересня 2013

Молочні та молочно-м’ясні породи великої рогатої худоби

Симентальська порода. В Україні виведена в ХХ столітті поглинальним схрещуванням сірої української із швейцарськими та німецькими сименталами. Характеризуються чудовими м'ясними, молочними і робочими якостями. Тварини цієї породи молочно-м'ясного напрямку продуктивності розводяться в 8 племінних заводах та 48 племінних репродукторах 13 областей України. Симентали порівняно великі: жива маса корів становить 650-750 кг., а бугаїв - 900-1200 кг. Молочна продуктивність в племінних заводах - 5,5-6,5 тис. кг. молока, а корів рекордисток - 12-16 тис. кг. молока за лактацію.

Генеалогічна структура породи досить численна та включає 28 ліній та споріднених груп (раніше їх було більше 90).

Основними репродукторами, які утримують чистопородних тварин, є: племзавод ''Червоний Велетень'' Харківської, ''Яненківський'' та ''Світанок'' Київської і ''Матусово'' Черкаської областей. В спермобанках України знаходиться 10 тис. спермодоз, в т.ч. 3,9 тис. від бугаїв покращувачів, що забезпечують чистопородне розведення стада і збереження генофонду цієї цінної в селекційному плані породи.

Білоголова українська. Аборигенна порода України. Створена в кінці ХVIII ст. в результаті відтворювального схрещування місцевої худоби з гронингенським відріддям голландської худоби.

 

Ареал - господарства Полісся України.

Породні особливості: виняткова пристосованість до кормових та кліматичних умов зони, висока оплата корму молоком. Молочна продуктивність племінних корів становить в середньому 4-5 тис. кг Продуктивність рекордисток у межах 7,8-9,6 тис. кг молока.

Корови цієї породи використовувались як материнська основа при виведенні західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Структура породи представлена десятьма генеалогічними лініями і більш ніж 30-ма сімействами.

Генофондне стадо породи з поголів'ям 350 корів створено в племзаводі ''Антоніни'' Хмельницької області . В останні 30 років племінну справу зі стадом веде Інститут розведення та генетики тварин УААН.

Червона степова порода. Природним ареалом цієї породи є зона степу України. За чисельністю вона займає друге місце серед молочних порід після чорно-рябої. В 1995 р. поголів’я про бонітованих корів червоної степової породи (включаючи помісі створеної на її основі червоної молочної породи) досягло 33%, або 1336,4 тис. голів. Назву ''червона степова'' вона отримала в 1939 р.

 

Червона степова отримана в південних степах України шляхом складного відтворного схрещування переважно сірої аборигенної худоби з худобою завезеними з Німеччини в кінці 18-го - початку 19-го століть тваринами червоної масті (ойфрисляндська, англерська, вільстермаршське).

Найбільш цінними якостями тварин червоної степової породи є міцний тип конституції, поєднаний з витривалістю і виключною пристосованістю до сухого спекотного клімату степової зони. Тварини в масі відрізняються

порівняно легким кістяком, добре розвинутою середньою частиною тулуба, помірно розвинутою мускулатурою, мають суху, щільну та міцну

конституцію. Масть червона або вишнево-червона. Жива маса дорослих корів в середньому складає 451 кг, корів-первісток – 387 кг. За нормальних умов годівлі та утримання корови до 5-річного віку досягають живої маси 600 кг і більше, племінні бугаї – більше 1000 кг. При забої молодняку в 18-річному віці його забійний вихід становить 56-60%.

Молочна продуктивність повновікових корів у провідних племзаводах складає 4652-5240 кг молока з жирністю 3,79-4,02%. Від кращих рекордисток породи отримують більше 10000 кг молока з жирністю біля 4%.

Генеалогічна структура червоної степової породи включає запорізький, донецький, кримський і дніпропетровський внутрішньопородні типи, 34 лінії, в тому числі апробовані за останні 8-10 років лінії Красавчика 468, Дуная 485, Сокола 1811, Гороха 5737, Арика 4717 і Салата 5415. Провідними племзаводами, в яких частково збережений генофонд червоної степової породи, є “Червоний шахтар”, “Більшовик”, “Широке”, “Зоря”, кримська ГСХОС. Крім того, в дев’яти областях України існують 89 племрепродукторів цієї породи.

Лебединська порода. Створена шляхом схрещування корів місцевої (переважно сірої української) худоби з плідниками швіцької породи. Затверджена в 1950 р. В її створенні брали участь спеціалісти Лебединської держплемстанції, племінних заводів і наукові співробітники Українського науково-дослідного інституту тваринництва під керівництвом професора А.Є.Яценка.

Молочна продуктивність корів складає 3000-3500 кг, в племзаводах – 4500-5000 кг. Жирність молока – 3,8-4,0%. Жива маса корів 550-600 кг, плідників - 900-1000 кг і більше.

Сучасна структура лебединської породи включає 13 заводських ліній і біля 200 цінних родин.

Нині лідерами в породі є бугаї ліній Балкона, Розкішного, Чуткого, Концентрата, Меридіана, Майстра і Орегона. В усіх категоріях господарств поголів’я складає 123 тис. голів.

Зараз племінні тварини лебединської породи розводять в племінному заводі “Михайлівна” Сумської області та двох племінних репродукторах: “Завидівське” Закарпатської і “Мрія” Чернігівської областей.

 

Бура карпатська порода. Сучасний масив породи сформувався в результаті багатолітнього відтворювального схрещування місцевої бурої худоби “рижка” і “мокань” з завезеними спорідненими породами горноїнською, швіцькою і частково альгауською. Головну роль в процесі створення відіграли тварини швіцької породи. Затверджена бура карпатська порода в 1972 р.

Середня молочна продуктивність повновікових корів складає 4000-4500 кг молока, жирністю 3,6-3,7%.

Жива маса корів 490-520 кг, бугаїв-плідників - 850-900 кг.

В генеалогії породи найбільша частка належить тваринам лінії Капласа 43, Мальчика 3 і Сокола 533. В породі створено 10 ліній і 30 високопродуктивних родин. В усіх категоріях господарств поголів”я складає 90 тис.голів. Існує два племінних заводи – “Нове життя” і “Хлібороб-Ракошино” в Закарпатській області і 15 племінних репродукторів в Закарпатській і Івано-Франківській областях.

Червона польська порода. Червона польська худоба веде своє походження від середньоєвропейської худоби, від якої походять такі сучасні породи, як англерська, червона датська, червона естонська, бура латвійська та інші. Початок формування породи – середина ХІХ століття. На початку ХХ століття застосовувалось ввідне схрещування з бугаями червоної датської і червоної остфрисляндської порід.

Молочна продуктивність корів цієї породи в Україні порівняно невисока. М’ясні якості червоної польської породи невисокі. Жива маса в племінних господарствах складає 500 кг, середній забійний вихід 50-51%.

Генеалогічна структура породи досить строката, в ній присутні нащадки бугаїв червоної датської, червоної естонської і бурої латвійської худоби. До неї відносяться родинні групи Тайного 1470, Кортика 7006, Салюта 62, Вала 31.

В Україні червону польську худобу розводять в Тернопільській і Волинській областях, де є по одному племінному репродуктору.

Пінцгау. Порода виведена в австрійських Альпах у кінці ХУІІІ століття. Розповсюджена в гірських районах Угорщини, Австрії, Чехії, Румунії, Баварії, Чернівецькій і Івано-Франківській областях України.

Численність корів в господарствах України складає 35 тис. голів. Порода віднесена до м’ясо-молочного типу худоби, виключно пристосована до гірських умов Карпат.

Молочна продуктивність корів в межах 3-4 тис. кг молока, а кращих 6-7 тис. кг. Жива маса корів 460-500 кг, бугаїв – 780-1000 кг. Приріст молодняка при пасовищному утриманні становить 600-700 г.

У породі виведені дві генеалогічні лінії. Створений банк сперми і заморожено 35 ембріонів.

У 2001 р. присвоєний статус племінних репродукторів ції породи трьом господарствам Чернівецької області: “Буковина-племсервіс”, “Центральне” і “Карпати”.

Українська червоно-ряба молочна порода. Перша спеціалізована порода худоби України. Затверджена наказом Мінсільгоспрому України від 26 квітня 1993 року за №106.

 

Порода виведена методом відтворювального схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами (в деяких областях використовували монбельярдів і айширів).

Генетичний потенціал молочної продуктивності корів складає 6500-7500 кг молока. Жива маса дорослих корів – 630-680 кг. Порода має чітку і достатню для чистопородного розведення породну і генеалогічну структуру: три внутрішньопородні типи, п’ять заводських типів, 12 заводських ліній і 46 високопродуктивних родин.

Ареал породи включає 16 областей України.

Загальна чисельність корів нової породи в суспільному секторі - 514 тис. голів.

Племінні ресурси породи сконцентровані в 33-х племінних заводах і 159-и племрепродукторах України. Серед них племзаводи “Маяк” Черкаської, “Червоний велетень” Харківської, “Україна” Вінницької,

“Колос” і “Пристроми” Київської областей.

Українська чорно-ряба молочна порода. Як нове селекційне досягнення апробована державною комісією в 1996 р.

 

Порода створена схрещуванням чорно-рябої породи вітчизняної селекції з голштинськими плідниками. Структурними одиницями породи є західний, поліський і центрально-східний внутрішньопородні типи; київський, харківський і подільський заводські типи; заводські лінії Монтфреча КЧП-540, Судіна КЧП-735, Астронавта КЧП-749, Ельбруса КГФ-10, Борда 3381246, Алема 5113607, а також 55 заводських родин.

Порода розповсюджена в усіх областях України. Тварини мають молочний тип, міцну конституцію, вим’я ванно - і чашоподібної форми. Жива маса дорослих корів – 600-650 кг, плідників – 850-1100 кг. Вік першого отелення складає 803-870 днів, сервіс-період 85-100 днів.

У підконтрольних стадах надоюють 7000-8000 кг молока за 305 днів лактації. Тривалість продуктивного використання корів складає 4,5 лактації.

Це найчисленніша в Україні порода, яку розводять у 66 племінних заводах і 333 племінних репродукторах.

Український жирномолочний тип створюваної червоної молочної породи. Тип виведено в господарствах південних і східних областей України шляхом відтворювального схрещування червоної степової худоби з англерською і червоною датською породами. Апробований в 1998 р.

 

За даними апробації 34130 корів цього типу із 17 базових господарств мали середній надій 4731 кг молока з середньою жирністю 4,0%, за другу 5052 кг і 4,01%, а за найвищу повновікову 5656 кг і 4,06%. Середній вміст білку в молоці - 3,4%, інтенсивність молоковіддачі - 1,90 кг за хвилину. Від рекордистки типу корови Мальви 07671 за три перші лактації надоєно 33 т молока.

Тварини характеризуються молочним типом будови тіла, мають широкі і глибокі груди, рівну лінію спини, прямий і широкий поперек і поліпшену форму вим’я.

Період між отеленнями у корів нового типу становить 375 днів, сервіс-період – 89 днів, коефіцієнт відтворної здатності – 0,97. За резистентністю і теплостійкістю тварини жирномолочного типу практично не поступаються тваринам материнської червоної степової породи. За задовільних умов вирощування і експлуатації корів використовують 5-7 лактацій.

У генеалогічній структурі провідними вважається заводські лінії Цитруса 16497, Фрема 17291, Монарха 18965 і Коритця 16496.

В Україні існує два племінних заводи і 15 племінних репродуктори цього типу, які розташовані в Автономній республіці Крим, Дніпропетровській і Херсонській областях.

Український голштинізований тип створюваної червоної молочної породи. Цей тип худоби розводять у господарствах півдня і сходу України. Виведений він шляхом відтворювального схрещування з використанням англерської, червоної датської порід, червоної степової худоби та червоно-рябої голштинської. Апробований у 1998 році.

 

Тварини теж характеризуються молочним типом екстер’єру, але в порівнянні з попереднім мають підвищену інтенсивність росту, дещо інший розвиток за більшістю промірів, що обумовлює зміну пропорцій будови тіла у худоби високі передні ноги, відносно вузькі груди і більша відстань між сідничними буграми. Масть тварин – червона або червоно-ряба.

Середній вік першого отелення - 852 дні, коефіцієнт відтворної здатності –0,97. При середній тривалості першої лактації 313 днів молочність досягає 5033 кг жирність молока 3,87%. Жива маса нетелей біля 500 кг, повновікових корів – перевищує 550 кг, племінних бугаїв – наближається до 1000 кг.

У науково-господарських дослідах встановлено, що тварини нового типу характеризуються достатньо високою теплостійкістю, яка дозволяє реалізувати високий генетичний потенціал продуктивності. Первістки нового типу характеризуються поліпшеною формою вимені, достовірно вищою ( в порівнянні з ровесницями червоної степової, англерської і червоної датської порід і їх помісями) інтенсивністю молоковіддачі, яка в різних господарствах в середньому становить 1,65...1,86 кг молока на хвилину.

Бугаї нового типу не поступаються аналогам поліпшеної червоної степової породи за забійними якостями (забійний вихід 55,3%) і хімічним складом м’яса.

Генеалогічна структура типу включає апробовані заводські лінії Ригела 4939, Кевеліє 1620273, Інгансе 343514 і Неневе 1629391, 17 споріднених груп і 25 апробованих заводських родин.

Масив українського голштинізованого типу червоної молочної худоби складає більше 100000 голів, в тому числі більше 60000 корів. У базових племінних і товарних господарствах нараховується понад 10000 маток, в т. ч. більше 7300 корів.

Племінна база цього типу зосереджена в 7 племінних заводах і 12 племінних репродукторах семи областей України.

Північно-східний молочний тип бурої худоби. Створений шляхом відтворювального схрещування корів лебединської породи з плідниками швіцької породи і апробований в 1998 році.

Надій корів типу становить 3990-4000 кг з вмістом в молоці жиру 3,94% і 3,4-3,6% білку. Жива маса корів - 550-600 кг, бугаїв-плідників - 950-1000 і більше кг.

Тип має дві заводські лінії - Класика 148531 і Запада 08232, 8 споріднених груп і 12 заводських родин.

Загальна чисельність тварин нового північно-східного типу бурої худоби біля 11 тис. голів, в тому числі 5,5 тис. корів. Розводять її в двох племзаводах (''Колос'', Сумська ГСХОС) і п'ять племрепродукторів Сумської області.

Англерська порода. Створена на півострові Ангельн (провінція Шлезвіг-Голштейн, північна Німеччина), в ХІХ столітті.

Методом чистопородного розведення порода поліпшувалась до 1950 року. За останні 40-50 років з породи односторонньої молочної продуктивності, з незадовільними м'ясними якостями і низьким вмістом жиру в молоці, англери перетворились у високопродуктивну жирномолочну породу з непоганою м'ясною продуктивністю. Маса повновікових корів досягає 600 кг, інтенсивність молоковіддачі - 1,76 кг за хвилину.

Сучасний тип англерської породи характеризується червоною мастю, високою акліматизаційною здатністю, міцними кінцівками, легкими отеленнями та високою життєздатністю телят найменшою частотою народження мертвого приплоду.

З кінця 70-х років минулого століття ведеться ввідне схрещування цієї худоби з породами червоно-рябою щвіцькою, айширською (фінської селекції) і червоно-рябою голштинською.

За генеалогічним складом корови в стадах-репродукторах відносяться до 15 споріднених груп, найчисленніші з яких - Цируса 16497 і Фрема 17291. Найбільш продуктивні лінії в породі: Уферзе (5512 кг молока жирністю 4,51% за повновікову лактацію) та Ідеала 19782 ( 5272 кг молока і 4,36% жира).

Статус племінних господарств англерської породи на півдні України мають: племінний завод ''Зоря'' Херсонської області і два племрепродуктори - ''Більшовик'' Донецької в ''Лідієвське'' українсько-угорсько-англійського ССГП ''Нібулон'' Миколаївської області.

Айширська порода. Розводять в деяких господарствах Дніпропетровської, Харківської, Луганської, Черкаської і Полтавської областей. Загальна чисельність чистопородних корів близько 1,5 тис. голів.

Метод розведення - чистопородний з використанням кросу ліній і внутрішньолінійного гетерогенного підбору.

Породні особливості: молочність - 6-8 тис. кг, вміст жиру 4,5-5,6%.

Геніалогічна структура породи включає 6 споріднених груп.

Порода використовувалась як поліпшуюча при виведенні південно-східного типу української червоно-рябої молочної породи.

В Україні нині діють 6 племрепродукторів цієї породи: ''Кегичівка'' і ''Барвінок'' - в Харківській, ім. Декабристів - в Полтавській, Стрілецький кінний завод - в Луганській, ''Велика Буримка'' - в Черкаській і ''Відродження'' - в Дніпропетровській області.

Швіцька порода. Створена в середині ХІХ століття шляхом тривалого поліпшення ''в собі'' короткорогої худоби, завезеної в Швейцарію.

Продуктивність повновікових корів 6000-7000 і більше кг молока при вмісті 4,2% жиру і 3,5% білку; жива маса корів 650-700 кг, бугаїв-плідників 950-1100 кг.

Генеалогічна структура швіцької худоби в України представлена в основному лініями Меридіана, Концентрата, Майстра, Орегона, Павана і Хіла.

В господарствах нараховується біля 1500 голів худоби цієї породи, в племгосподарствах використовуються 37 бугаїв-плідників.

Основні племінні ресурси породи зосереджені у племінному заводі ''Михайлівка'' Сумської області.

Голштинська порода США і Канади серед порід великої рогатої худоби має найбільше розповсюдження в світі. Тварини належать до найкраще спеціалізованого молочного типу худоби. Завдяки інтенсивній селекції за молочною продуктивністю, голштинська худоба американської і канадської селекції чорно-рябої і червоно-рябої типів має прекрасний екстер'єр, відмінну форму вим'я, стійкість до стресів і задовільну відтворну здатність. Голштинська худоба за молочною продуктивністю, оплатою корму молоком, придатністю до промислової технології серед сучасних порід займає перше місце. Коровам цієї породи належать всі світові рекорди молочної продуктивності.

В Україні голштинська порода використовувалась як поліпшуюча у створенні українських чорно-рябої, червоно-рябої молочної порід і українського голштинізованого типу червоної молочої породи. Широке розповсюдження отримали лінії І.Р.Е.Пабста, Р.Соверінга, М.Чифтейна, С.Т.Рокита, В.Айдіала, Р.Мета, Чифа, Бутмейкера, Найта, Інгансера, Санісайда і інші.

Зараз Україна має 16 племзаводів і 21 племрепродукторів цієї породи.

 2004